Oleg Chawycz

Czy nowoczesny ZUNR będzie miał charakter informacyjny?

1 Listopad 2018

"Коли ми говоримо про західноукраїнський медійний простір, ми говоримо про Західну Україну як про певний медійно-політичний конструкт, який використовується в медійному і політичному дискурсі України з часів незалежності". Ці слова керівника магістерської програми з журналістики Українського католицького університету Ігоря Балинського стали своєрідним лейтмотивом дискусії "Чи можливий спільний інформаційний простір Західної України?", яка пройшла у Львові. Редакторів та журналістів ЗМІ регіону, публіцистів, науковців, громадських діячів запросив на неї "Інститут Західно-Українських студій".

Більшість учасників дискусії констатували, що нині до 80% повідомлень в стрічках місцевих інтернет-ЗМІ складають новини з київських інформаційних джерел, при цьому новини з сусідніх областей практично відсутні. А що стосується найпопулярніших новин, то серед них "київські" складають до 95%, відзначив редактор інформаційного сервісу strichka.com Святослав Вишинський.

Ігор Балинський додав, що теми, які можуть об’єднувати інформаційний простір Західної України, просто не розглядаються в регіональних виданнях. "Наприклад, ніхто не досліджував природу протестів проти військової мобілізації, що відбулись недавно. Я також не бачив матеріалів щодо Волинської трагедії. Ці теми могли стати спільними для Західної України", – підкреслив він. Ігор Балинський зазначив, що незважаючи на це, є теми, які формують спільний інформаційний простір. "Загальноукраїнська інформація, форс-мажорні обставини, такі як повінь на Прикарпатті, а також скандали, які трапилися в сусідніх областях", – сказав Балинський, навівши як приклад репортажі про скандального мера Ужгорода Ратушняка.

Журналіст, ведучий телеканалу ZIK Остап Дроздов констатував, що західноукраїнський інформаційний простір повністю втоплений у загальноукраїнський дискурс. "Для когось це буде позитивним фактом, для когось негативним. Я лише констатую, що галичани зараз більше знають про мешканців Сходу, ніж про українців із сусідніх областей", – зазначив він. Головна причина, яка спонукає ЗМІ Західної України прагнути стати київськими, – економічна, адже це один з різновидів підприємницької діяльності, впевнений Дроздов. Тому публіцист, викладач школи журналістики УКУ Володимир Павлів висловив думку, що західноукраїнський простір потрібно створювати поза засобами масової інформації, які прикуті до вигоди власників. "Соцмережі можна використовувати для формування спільних інтересів громад, регіону, а вже потім впливати на західноукраїнські ЗМІ, і таким чином формувати тренди, про які вони будуть писати", – сказав він.

Крім того, на думку Володимира Павліва, відродити спільність західноукраїнського регіону, в тому числі й інформаційну, може вступ України до Європейського Союзу. "В Європі спільноти живуть не державою, а регіонами, інтереси там є спільними для регіонів, а не вседержавними. І якщо ми колись будемо в Європі, то ми будемо змушені визначити ці спільні інтереси", – вважає публіцист.

Шеф-редактор інтернет-видання "Збруч" Орест Друль теж переконаний, що для єдиного інформаційного поля Західної України існують важливі передумови. "Це переважаюча більшість україномовного населення в містах, значною мірою спільний культурний та історичний досвід, і загалом інший погляд на історію, насамперед на ІІ Світову війну. Це, власне, і є та ментальна площина, де є спільність всієї Західної України", – сказав пан Друль, наголосивши, що попиту на інформацію з сусідніх регіонів не буде, поки ЗМІ не вийдуть з відповідною пропозицією. "Коли виводили на ринок перші "джипи", всі фахівці були категоричними – на такі автомобілі нема попиту. А виявилося, що попит шалений", – навів маркетинговий приклад редактор "Збруча".

Ігор Балинський до підстав для створення спільного інформаційного простору Західної України, наведених Орестом Друлем, додав подібні релігійні та політичні погляди населення, а також географічний фактор (компактність регіону та його транзитний характер) і мобільність населення (йдеться насамперед про заробітчан). "Створення цього умовного простору – зразу скажу, він мені особисто був би цікавий, – залежить від запиту. Цей запит може бути трьох типів: політичний, економічний (з цим складніше), і може бути місійним", – вважає медійник. Останній запит, який може вийти з соціокультурного чи навіть релігійного середовища Західної України, пан Балинський вважає найперспективнішим.

"Мені здається, можна створювати локальні і надрегіональні ЗМІ, які будуть об’єднані спільною тематикою та інтересами. Але якщо не буде професійних медіа і професійних журналістів, і не буде спільнот, котрі розумітимуть переваги цього регіону, який хоч і є певною мірою штучним конструктом, але вже існує на рівні масової свідомості, – до того часу це будуть дискусії з приємними людьми без конкретного результату", – підвів підсумок розмови керівник магістерської програми з журналістики УКУ.

Незважаючи на те, що два запущених Ігорем Балинським медійні проекти (західноукраїнський новинний портал ZIK та західноукраїнський дискусійний портал ZAXID.net) нині сильно відрізняються від первісних концепцій, медійник все ж залишається оптимістом. "Ресурс, який підтягуватиме все цікаве, резонансне з усіх регіонів Західної України, є виправданим, і таку інформацію можна продавати – правда, у вигляді певного аналітичного продукту. А в сукупності з ексклюзивною інформацією такий медіа-портал можна продавати в інший спосіб".

Навряд чи такий "інформаційний ЗУНР" з’явиться негайно, під час нинішньої виборчої кампанії. А от після докорінного переформатування парламенту і фактичного старту місцевих виборів формування спільного інформпростору Західної України цілком може зацікавити як місцевих, так і загальнонаціональних політиків.